Вчорашні замальовки засмученого літа
Дають підстави думати, що скоро прийде сніг.
І треба знов шукати, де можна обігріти
Як лід холодну пару недосконалих ніг.
Хоробрі душі знають, як врятувати іскру
Багаття, що зів’яло у пам’яті віків.
Життя прожити знову, здається, вже запізно,
Знущатись над собою ніхто б так не посмів.
Засніжена свідомість затягує в тенета,
Підступно замітає пташиних лап сліди.
Зустрівшись із собою, захочеш знати, де ти,
І раптом зрозумієш, куди та з ким іти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821227
Рубрика: Нарис
дата надходження 13.01.2019
автор: Юлія Рябенко