ПІДСУМОК
Все, що я писав до цього моменту, гуртувалося виключно на матеріалі, який циркулює у Фейсбуці та який можна побачити/почути по телебаченню. Із самого початку я прагнув бути максимально безпристрасним, хоча, прямо скажу, бути таким стосовно правлячої кліки, я так сприймаю сучасну нашу Владу, мені не вдається. Та, маю надію, стосовно пана Зеленського мені це вдалося.
Якщо подивитися в цілому на ситуацію, яка має місце на цей момент, а вона повинна динамічне мінятися, то вона мені бачиться таким чином.
Пан Зеленський стоїть на принципово нових засадах пошуку та отримання підтримки своєї кандидатури на посаду президента країни стосовно всього пулу інших кандидатів незалежно від їх ідеологічних переконань (якщо вони є) та засобів агітації за себе. При цьому поки що немає значення хто вже зареєструвався у ЦВК, а хто тільки збирається.
«Старі кадри», під цим терміном я розумію всіх тих, хто фактично так чи інакше давно існує в політиці, використовують накатані політтехнологами схеми – бігборди з гаслами та обіцянками (у більшості ідіотські як по змісту так і по подачі), різноманітні засоби підкупу громадян (від примітивної гречки та до витончених ролей раптом релігійно віруючих та правовірних, які спонсорують Церков, навіть із вкрадених у народу грошей), широкий спектр адмінресурсу, хуцка (нагла, цинічна і відверта брехня). При цьому вже зараз можна сказати, що старе правило «два українця – три гетьмана» працює повністю, бо навіть «народні» опозиціонери із Західної України виявилися нездатними об’єднатися та висунути одного кандидата, тому ідуть троє: Садовий, Кошулинський та Коханівський. Судячи з того, що вже троє з цієї когорти (Садовий, Наливайченко та Каплин) отримали звинувачення у порушені Законодавство про агітацію, нас попереду очікують вельми брудні та гучні скандали навколо всіх кандидатів. Я вже не кажу про нестримну безпардонність нашого Херанта та його улюбленого ворога пані Юлі.
Пан Зе грає по своїм правилам, які ніяк не вписуються в освячені 27-річною Владою. Тому нічого дивного нема в тому, що фактично він один протистоїть політикам та їх політтехнологам усіх мастей – від демократів і націоналістів та до олігархів і великого кодла їх підтримки.
Очікувалося, що пан Зе не буде одиноким у цьому протистоянні. Воно не залежить від того, як ви відноситесь до пана Зе, тому що воно обумовлене не вами. Воно закономірне. Якби Вакарчук наважився приєднатися до пана Зе, то ми би мали цікаве змагання між ними, тому що вся стара команда політиків так остогидла людям, що тільки сама поява молодих і амбітних людей в цій пекельній гонці відкинула би старперів на обочину. Поки що цього не сталося.
Тільки що прочитав, що Порошенко агітує Вакарчука підтримати його у прагненні обняти другий строк. Невже таке можливе? Але яка би була нездолана сила молодих якби об’єдналися Вакарчук і Зеленський!
Я завжди люблю слухати Гордона. Він вельми розумна і достатньо об’єктивна людина, але мені подобається не тільки це, а і те, що він на протязі довгого часу робив дрібні нібито обмовки, що часто можна за його словами чути схований текст і що він є обізнаною людиною і вельми делікатно та навіть обережно проявляє позицію певних Сил, скажу так, які зараз ведуть таємну частину Третьої Світової війни проти Росії ( я вже казав раніше, що фактично іде війна між Демократією та Автократією) на теренах України. Від того, що ми проти цього, ніщо не змінюється. Вибори президента України є воєнна операція.
Вся стара гвардія претендентів на посаду президента є фактично силою Авторитаризму і щоб вони не говорили, які б ура-патріотичні та ура-націоналістичні гасла не піднімали на своїх прапорах, вони є провідниками інтересів Московії, тому що головний стрижень у них «ГІПЕРТРОФОВАНЕ Я». Якби це було би не так, то не було би цієї шаленої кількості претендентів.
У протистоянні ним знаходяться:
- Саакашвілі (у вигнанні і до того ж вже декілька разів зраджений своїми прибічниками);
- Вакарчук, який не наважується вступити у цю пекельну боротьбу;
- Зеленський, який наважився і зараз один протистоїть всім і вся.
Нема ніякого зиску агітувати за нього, я просто спостерігаю цю битву з цікавістю старої людини, яка фізично вже знаходиться за межами цього пекла. Враховуючи систему того, що пан Зе вже запустив у дію, я орієнтовно знаю, що він ще запустить. Але переконаний, що у нього ще достатньо козирів у рукаві.
І на завершення моїх виступів на цю тему три ремарки.
ІДОЛИ
Концепція необхідності ідолів для пересічних людей існувала завжди. В Радянському Союзі їх майстерно штучно створювали: Павлік Морозов, Зоя Косомодемьянська, молодогвардійці. Від США пішли герої коміксів. Але паралельно достатньо звичним є коли якась видатна людина в чомусь стає героєм і її починають розглядати як ідола. А далі її видатні досягнення/здібності в чомусь переносяться автоматично на весь спектр життя і боксери починають бути політиками та суддями у конкурсах танців, а герої війни ідуть в політику. В різних країнах це проявляється по-різному, але проявляється. При цьому політики прагнуть зробити із себе касту недоторканих. В нашій країні це має особливо карикатурний характер.
Якщо враховувати, що шлях розвитку Людства (сучасна Цивілізація) певним чином Обумовлюється і що вже є прояви початку руйнування існуючих систем управління, широка поява непрофесіоналів у політиці є закономірним явищем.
КЛОУНИ
Те, що останнім часом в різних країнах на різних посадах в якості Офіційного лідера з’являються коміки та клоуни і вельми успішно виконують свої обов’язки, є тільки одним із прояві вищесказаного.
ПРЯМА ДЕМОКРАТІЯ
Є багато ознак та проявів її народження. Довга розмова. А коротко – таке.
В моїй бібліотеці фантастики десь є оповідання, написане років 60 назад ще радянським письменником про те, як космонавт після довгої відсутності повертається додому і застає зовсім іншу країну та іншу організацію життя. Він зустрічає людину, яка є президентом країни. Більше ніяких управлінців нема. Влада президента необмежена – все, що виконується в крані, робиться по його наказу. Він в пошані і носить на грудях відзнаку президента, яка може бути знята з його тіла тільки при умові, що якась інша людина одіне її і стане президентом. Є одна дрібничка: по всій країні стоять стовпчики, на яких будь-який мешканець ставить свою оцінку діям президента: плюс чи мінус. Якщо мінусів набирається більше ніж плюсів, то ознака президента вибухає і тоді починається пошук кандидата на цей пост.
Цікаво: а серед наших кандидатів хтось погодився би стати на цих умовах президентом?
10.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821235
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2019
автор: Левчишин Віктор