Я так боюсь проснутися порожнім:
Не відчувати в серці ту струну,
Не залишать себе у слові кожнім
І з багатьох думок творить одну.
Холодним ранком не проснутись теплим
І загубити в темряві себе.
Мій світ і я без кисню ще потерпим
Нехай лиш порожнеча не скубе.
І в зимний вечір я боюсь заснути -
Скував мене в суцільні звена страх.
Натхнення дух, не смій мене минути,
Зі мною будь, неначе в небі птах!
13 січня 2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821283
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2019
автор: Ruslantsio