Любити.
Коли холодний вітер вогкими шупальцями пронизує кінчики пальців.
Коли сніг падає кудись у прірву розтулених вологих зіниць.
Любити,коли оглядаються з глузливим усміхом.
знати-думати-не боятися відмови.
мовчи.я не хочу говорити по нашу любов.
я стояла на платформі,де до мене були підошви теплих ступнів мільйонів
на цьому самому місці перетинаються лінії чужих магнітних полів,відбитків пальців та загублених енцефалограм.
мій блакитний шарф тріпотів наче мережива на струнких похітливих ногах танцівниць муленруж.
браслети стискали руки брудними шворками.
беріть мене,якщо схочете.я буду вашою королевою.цілуйте мої обкусані губи,мої обвітрені руки,торкайтесь мого тіла пожадливо-байдужими долонями.дайте мені забути.
я розкажу вам про криваві заходи сонця Гуанчжоу,про гіркий глітвейн Будапешта,про смердючі провулки Парижа.
Дайте забути.Ти,не цілься в мене своїм ультрамариновим поглядом,не лий розпечену лазур мені в серце.
Всього-навсього принцеса – з вигаданим іменем і гострими зубками.
Всього-навсього дитина,залякана власними ідеями про те як «має бути саме в неї»
Всьго-навсього людина,загорнута в чорне шмаття,начебто закохана,начебто покинута.начебто зраджена.начебто щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82131
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.07.2008
автор: Грета Гренер