Сьогодні у світі твориться хаос,
Прокляття, що наклали на землю інопланетні істоти,
І якщо чесно, давай без образ,
Ми - ідіоти.
Природа кипить у жилах,
Вирує у вітра ударах,
Реве в кожній хвилі нещастя,
Тупоче в земельних відлуннях,
Та що робимо ми, доки вона помирає?
І на останньому вдосі тихо хрипить:
"Краще було б вас усіх затопить,
Чи може спалить, як останніх поганців".
Та, не звертайте уваги і далі,
Це ж не стосується зовсім кожного з вас,
Ви - найсвятіші істоти, що
Безсумнівно потраплять у рай,
Тож, продовжуйте далі кидати ракети,
У тих, хто вас бісить, кого не шкода,
Будуйте заводи,
І знищте ліси,
Ви повернулися спи́ною, коли,
Вас благали допомогти,
Тож, знайте, тепер і до вас,
Повернуться спино́ю.
Карма - зараза, штука така,
Вона не обійде і старика,
Покарає усіх, кого тільки можна,
Природа для нас буде непереможна, безбожна, не пошкодує нікого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821400
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.01.2019
автор: Кирилл Падухевич