Цілу ніч до рожевого ранку
Я летів у безмежні поля...
Знову снились подільські світанки
І замріяна постать твоя...
Бачив прОжите, мов на долоні;
Пролітала усміхнена юнь...
Ніжним сріблом вкривалися скроні
Через призму колишніх відлунь.
Пригадалось далеке дитинство
Перші світлі мої почуття...
Все покрилось років падолистом;
Пролетіло у ритмі життя.
Й знову бачу рожеві серпанки...
Чи то сон... Чи юнацька мара ?!?...
Але сняться подільські світанки
І фортеця... турецька... стара...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821402
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2019
автор: Юрій Цюрик