Я та, що була створена з ребра,
Спокушена...І досі спокушаю!
Могла б на радість бути нагота,
Та скуштувавши яблуко, злиття
Без шлюбу я тепер гріхом вважаю.
...любов - цнота...
Я та, що насінину прийняла.
Гріха спокута... Щасливі муки маю!
Я цвіту віддаю себе сповна,
Плоди збираю, часом з прірви дна
Молитвою своєю витягаю.
... любов - така ...
Я та, котру закидати могли
Камінням ті, що якось були разом,
Та Він сказав " Хай той, хто без гріха... "
І жодна не піднялася рука!
Я зрозуміла, Він не відчув відразу!
... любов - свята...
Я та, що від початку й до кінця.
Від вибуху і до потопу, й далі
За межу Всесвіту! Чи є межа?
У цьому сні усі кудись спішать...
Несуть разом у славі і пошані
Любов - скрижалі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821426
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 15.01.2019
автор: Дарія Типчук