Осіннє листя,- холодне золото ,
За що мене ти прокляло,
Ще сонце ясне, ще серце молодо,
А вже кохання відцвіло.
Для чого душу ти збудило,
Красою дивною Карпат,
Де осінь в буках задивилась
На сад, старий батьківський сад.
Тут спомин знову зігріває
Кохання золотая мить!
Сюди прийшло воно востаннє,
Ним листя ще душі бринить.
Я знаю, скоро все загине
Те листя, диво те святе
Але ж так прагне моє серце
Зустріть кохання золоте.
Там щось забуте ми згубили,
У тім окраденім раю,
Де буки з садом гомоніли
У хаті рідній на краю.
Чарівним вальсом закружляє
У горах серця дивина,
Вже сад старий сніг замітає
А може квітне то весна?
Музика – Олександра Соколова
Слова – Анфіси Букреєвої – Стефко
Виконує пісню Олександр Соколов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821525
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)