і коли я кажу "прощай"
ти вже мене прости
я не заходжу на чай
я попалила мости
і коли я іду услід
ніц мені не кричи
я вже і кров і піт
змила ся тішачи
я ж бо пішла в туман
впала як дощ в траву
всотувалась в бур'ян
вірна тепер полину
стала теперки жона
вітру в полях війни
більше я не твоя
ти вже мене прости
і не кричи в плече
і більш не голоси
більш мені не пече
більш мені не болить...
я свій пекельний біль
вклала в гіркий полин
очі мої - приціл
дивляться із глибин
#олень #олька_оленька
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821544
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.01.2019
автор: Олька Оленька