Стою і слухаю серед полів широких,
Шумлять вітри і свищуть, і гудуть.
Безкрая синь, як ледь окинуть оком,
А тіні предків вдаль мене зовуть.
Себе за небесами я шукаю,
З землею, розум, бути не схотів.
Немов би вперше світ цей споглядаю:
Он одиноко бусел полетів!
І, все ж, колись травою обернуся,
Чи виросту берізкою в тіні.
Я знаю, що в це й світ я ще вернуся,
Хоча би сяйвом місяця в вікні.
вересень.2003р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821581
Рубрика: Нарис
дата надходження 16.01.2019
автор: Ганка Поліска