Вранці вчителька не встигла увійти до школи,
Як назустріч її діти біжать, як ніколи,
Один одного штовхають: «Ми давно, чекали Вас,
Подивіться, що там Юля цей раз принесла у клас».
- «І що ж Юля принесла? Не держіть в секреті»
Діма чесно відповів: «Кісточки в пакеті».
«Що ви кажете, малята? Які кісточки? Чиї?»
Яна узяла за руку і сказала: «То її»
Вчителька у клас летіла і крутилось у думках:
Що ще можуть в першім класі принести у рюкзаках?
З вишень, абрикос чи яблук? Де взялися і відкіль?
Та невже принесла Юля кісточки від курки-гриль?
«Юлю, добрий день! Розказуй, що ти в школу принесла?
«Та я вчора в себе вдома цікавеньке ось знайшла…
Пам’ятаєте, як впала і у лікаря була» -
Дуже здалеку розмову свою Юля почала.
«Ребра майже поламала, іще й досі бік болить,
І направили в лікарні фотографію зробить»
Юля ближче до портфеля нагнула голівку,
Й подала вчительці звідти рентгенівську плівку.
Хтось з дітей злякано мовив, тихо як ніколи:
«Юлько, більш своїх кісток не носи до школи!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821650
Рубрика: Гумореска
дата надходження 17.01.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч