Ліс лісові – молоднякує!
Ніхто мене
так як Вона
більш не зачує…
Боже, ти знаєш? –
як був молодим,
Тебе я хотів ледь уврачувати!
тепер – ні…
й те і друге… я не вмію показати…
а друге –
знаєш що́ Вона в Тебе вартує!!
Ніхто більше мою любов –
як Ти й Вона! – вже не зачує…
Боже, прийми! як є – прийми…
Ти щось говориш:
обов’язки, й любов, чи словотворення…
Боже, прийми:
Ти щось говориш…
я серцем – о́дуд огняний!..
здається: тихо шумить море…
Боже святий, як сталось це?!
якісь пригорки…
Ти пробіжиш – мов той огонь по піаніно!!
Віки…любов… Грузія й Ніна…
Люблю!! – як
цей є
одуд у червоному дуплі
скраю, де море?
Одуд червоний!
14.12.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821714
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.01.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович