Зима волхвує і ворожить
Зоря вгорі – маяк-ліхтар
І я у ній мов подорожній
Один із тисячі примар
Я У ній розкріпачений може
Альбо розтрачений хто його зна?
Проведи по воді милий Боже
Хоча і на водах війна
Рече Господь ріка уже замерзла
Іди крізь сніги і льодами іди
І я бреду – попереду Син Теслі
Залишає мені сліди
Зима волхвує і ворожить
І хто у ній насправді я?
Душа моя і та сварожа
Позичена і не своя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2019
автор: Той,що воює з вітряками