Хто не кохав на відстані ніколи,
Тому не зрозуміти , як це ждать.
Чекання – це така важка неволя,-
Лиш по дзвінку, чи SМS кохать.
Як плакать, нудьгувати, хвилюватись.
З надією на зустріч засинать.
Але ж коли таки ту зустріч дочекатись,
То радість ту – ніким не відібрать,
Хто не кохав на відстані ніколи,
Тому звичайно і не зрозуміть.
Коли , нарешті, усміхнеться доля.
То й є - блаженна, довгожданна мить.
19.01.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821889
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: Валентина Рубан