Якось так у світі повелося,
Що із глузду зїхали усі.
Всюди війни, кров, розруха.
І людського в світі вже нема.
Там десь ріжуть, там стріляють,
Діти тихо плачуть в стороні.
Досить цього, схаманіться.
За дітей подумайти усі.
Припиніть криваві війни,
Зброю викиньте в моря,
І візьміться дружньо всі за руки,
Й Богу відайте уклін.
Помоліться разом всі до нього,
За здоров'я ви його просіть.
Хай вам з неба усміхнеться,
Й благодать надасть усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821892
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.01.2019
автор: Чечен