- Мамо, заміж я виходжу,-
Рано Лерочка сказала,-
Навіть вже подружнє ложе
Я для нас облаштувала.
Гіві - класний, просто мачо,
У шашличній він працює,
Не п’є пива, тільки чачу,
І найкраще брейк танцює.
В міру стриманий, поважний,
В нас кохання - до безтями,
Тихий, лагідний, уважний,
І в науці добре тямить.
Дуже, мамо, я щаслива,
В цьому ти не сумнівайся,
Ти побачиш, Гіві - диво,
І мені такий дістався!
Мама слухала, зітхала,
І промовила до Лери:
-Запроси його на вечір
І поклейте вдвох шпалери.
І під час роботи пильно
Придивись, моя дитино,
То відкриється для тебе
Зовсім інша вже картина:
Ти побачиш - зразу стане
Він сердитий, як собака,
Серед ночі Гіві буде
І падлюка, й скотиняка,
Грубіян, козел дебільний,
Хам, бездара і ледащо,
Проклинати його будеш
І життя своє пропаще.
Ця стосується наука
Всіх дівок, не тільки Лери:
Щоб заміжжя удалося –
То поклейте вдвох шпалери!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822025
Рубрика: Гумореска
дата надходження 20.01.2019
автор: Катерина Собова