Я крок за кроком піднімаюся у гори
На ті вершини, де ніхто не був...
Та часом я кричу на повні груди,
Щоб сам Господь мене почув !
Як хочу я нарешті бути вільним
Від слів скупих і від пустих розмов,
Від цих людей холодних, маловірних
Які давно забули про любов !!!
Від тих людей ховаю свою душу,
На сто замків її закрив.
Все сокровенне зберігати мушу,
На скарб душі не кожен заслужив...
Собі я слово дав, його я не порушу
За успіх свій, сповна вже заплатив
Та прикро, що піднятися я мушу
На ті вершини сам...,від цього затужив...
І все ж я вірю...десь там в горах,
Чекає Та-для кого душу сохранив
Чекає...щоб розтопити в ніжних чарах,
Серце того-хто без любові затужив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822037
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: Редьярд