Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821524
Сніжне небо, береги
і ранок вдалину біжить,
а із ранком, що спішить,
поїзд удалину помчить.
Він поспішить удалину
через ранковую пітьму
і через туманну імлу,
і хтось поїде додому.
А хтось поїде до роботи
чередою через мости,
світле небо та асфальт
мокрий колір набував.
Такий же колір у води,
пливи, річенько, пливи,
дрібні хвилі по воді,
де Дніпро і береги.
Синьо-жовтою струною
поїзд уперед стрілою
і з’єднають береги
сивого Дніпра мости.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822245
13.12.2018.-20.01.2019.
Світлини Ігора Винниченка:
“Ось за що знову око зачепилось.”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210287371580246&set=pcb.10210287373020282&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822085
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: Светлана Борщ