Ніч опустила темне покривало, –
Відпочивати від трудів пора…
Часи повільно в темряві спливали,
Бо день важкий спокійний сон украв.
Душа в густім тумані заблукала;
Здавалося, в жалобі вся земля
Зі мною в темну ніч оцю не спала,
Аж показалась вранішня зоря.
Світанок зашарівсь на горизонті,
Легенько вітер коливав гілки,
Блакить позолотилася на сході,
Біленькі поспішали десь хмарки…
І я в ранковім вітрі розчинилась,
У свіжості згубила смуток свій,
Ураз від туги й прикрощів звільнилась,
В промінні сонечка спалила біль …
26.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822089
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2019
автор: Martsin Slavo