Сяду край столу, згадаю життя,
Ніби його й не було.
Спогади, мрії і каяття -
Все відійшло й відгуло.
Швидко спливли роки за роками,
Їм не прийде вороття.
Що я зробила в цім світі великім?..
Хіба дала дочкам життя.
Я їм хотіла зорі дарувати,
У мирі і коханні, щоб жили.
Ніколи не страждали і життя любили,
Завжди, щоб щасливі були.
Я ласку й душевне тепло віддавала,
І часточку серця свого.
І хочу, щоб діти мене пам'ятали,
Ту жінку, що мамою вперше назвали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822182
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Мельник Галина