Основи поетики. Апокопа.

Апокопа  (грецьк.  Apokope  —  утинання)  —  усічення  наприкінці  слова  одного  чи  кількох  звуків  без  порушення  значення  слова.  

Внаслідок  апокопи  в  українській  мові  виникли  форми  дієслова  теперішнього  часу,  наприклад  є  <  єсть,  2-ї  особи  однини  (ходиш  <  ходиши),  3-ї  особи  однини  пише  <  пишєть;  минулий  час  однини  чоловічого  роду  ніс  <  неслъ,  2-ї  особи  однини  і  множини  наказового  способу  сядь  <  сади,  несіть  <  несЂте;  прислівники  так  <  тако,  вищий  ступінь  ,  гірш  <  горьше;  іменники  четвер  <  четвергъ,  Костя  <  Костянтин  тощо.  Те  ж  саме  можна  сказати  про  ненаголошені  форманти  -ть  <  -ти  (ходить  <  ходити),  -м  <  -мо  (ходим  <  ходимо),  частки  сь  <  ся,  б  <  би,  ж  <  же.  

А.  поширена  у  мовній  (побутовій)  практиці,  що  впливає  і  на  художнє  мовлення:

Що  кидає  тебе  у  відчай?
Котра  частина  твого  “я”?
Ота,  що  плаче?,
Та,  що  квилить?
Ота,  що  наріка?
(Л.Ярмак).

Останнє  дієслово  у  цитованій  строфі  “наріка”  втратило  закінчення  “є”,  тобто  повну  форму  закінчення.  Інший  приклад  з  вірша  П.  Тичини  “Вітер  з  України”:

Він  замахнеться  раз  —
рев!  свист!  кружіння!

У  другому  рядку  лише  слово  “кружіння”  має  повну  форму,  тоді  як  “рев”  вжито  замість  “ревіння”,  “свист”  —  замість  “свистіння”.  Подеколи  А.  має  авторську  специфіку:  “Гей,  розчиняйте  всі  вікна,  хай  увірвесь  у  груди  вогкість”  (М.Семенко).  В  деяких  випадках  А.  сполучається  з  аферезою,  синхронізуючи  її  смислові  поля.  До  цього  прийому  вдавався  П.Тичина:

вітер  вітер  ві
терзає  дуба  кле
на  хмарах  хмуре  сон
це  знов  осінній  ві

Цей  досвід  плідно  використовували  поети  наступних  генерацій,  зокрема  В.Стус.

А.  досить  широко  використовується  не  самостійно,  а  у  так  званих  складноскорочених  словах,  наприклад,  міськрада,  генпрокуратура,  адмінресурс.

В  українському  розмовному  мовленні  скорочені  слова  трапляються  у  молодіжному  та  комп’ютерному  сленгу.

Часто  А.  ускладнюється  додаванням  закінчень,  аби  слово  мало  самостійний  характер,  у  якого  є  рід  і  число  (комп  –  комп’ютер,  клава  —  клавіатура,  універ    —  університет).  

Широко  виявляється  апокопа  і  в  говорах:  мо(може),  гуцульське:  Бра  Ива,  хо!  (Брате  Иване,  ходи).  
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822198
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Теоретик