Лінія

Готовий  список  цілей  –  амбітний,  соковитий,
За  які  час  братися  –  давно  пора  прижити.
До  деяких  –  два  кроки.  Пахне  навіть  зміною.
Список  пунктів  завершає  жирна  чорна  лінія.

Не  встиг  до  них  ще  встати,  а  батарейка  сіла.
Під  камінь,  що  лежить  надійно,  не  приходить  сила.
Мов  ізострічкою  прикутий  до  дивану  синьою.
Кругом  лиш  синя  стрічка  –  довга  клейка  лінія.

Лінь  і  я...

Лінія  Обведений  валяюсь  на  дивані.
Ні  помисли  не  переступлять,  ні  ідеї  ранні.
Довга  чорна  лінія  –  нас  двоє  лиш  в  кімнаті  –  
Й  мети  не  досягнути.  Мети  не  наздогнати.

Зробив  би  практику  давно  з  теорії  своєї.
Обмежує  лиш  Лінія  Залежу  лиш  від  неї.
Недобудови  планів  стануть  мрією  єдиною.
Мету  у  мрію  перетворить  нескінченна  лінія.

Лінь  і  я…

А  я  би  міг  добитись  будь-яких  вершин,
Не  дивлячись  погоди.  Не  дивлячися  цін.
Але,  не  пахне  ще  і  близько  жодною  вершиною,
Допоки  двоє  тут  –  чітка      навколо  мене  лінія.

Лінія  Робитиму  пунктирною,  сволоту.
Пі́ду  проти  неї.  Візьмуся  за  роботу.
Копну  я  її  під  хвіст  раненько  біганиною.
Та,  поки-що  ще  лежимо  –  така  солодка  лінія.

Лінь  і  я…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822210
Рубрика: Нарис
дата надходження 21.01.2019
автор: Avsian