Взяла сьогодні жуйку зі смаком кавуна,
Відчула тепле літо, почула цвіркуна.
Зібрала всі валізи, в Мумбаї полетіла,
Містичною мехенді покрила своє тіло.
Поринула в духовність, у глибину сансари,
А щоб не заблукати прийшлось ввімкнути фари.
Спинилась біля Гангу і загорнулась в сарі,
Запахло у повітрі смачним і пряним карі.
Зробила крок на берег, зняла свої коралі,
В повітрі оберталися неонові спіралі.
Торкнулась їх рукою - мехенді засвітилась,
Минуле і майбутнє в єдине ціле злились.
Хтось грав на пакхаваджі і знов запахло карі,
Мов тінь катхак танцюю на березі у сарі.
Раптово крок зробила в густий туман, холодний,
Погасли всі спіралі, пірнули в світ підводний....
Пісок сховали хвилі і вимкнулися фари,
У крісло повернулася із глибини сансари...
А за вікном хуртеча...щось радіо бурмоче,
Кашлатий білий светр давно плече лоскоче...
Кудись поділось літо з оркестром цвіркуна,
Це все маленька жуйка зі смаком кавуна...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822238
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2019
автор: Sukhovilova