– Це кіборги?
– Ні, ангели без крил…
Це люди, що зрослися із бетоном…
– Живих ніколи їх не підкорить! –
Нарешті зрозуміли «лугандони».
Летовище
І досі у вогні…
Там волю України захищають…
Там оборону віддані сини
Упевнено вже місяці тримають.
Таких не візьмеш
Силою, вогнем –
Бетон і дух цих вояків рятують…
І народився дикий план «NN»,
Яким смертельну пастку приготують…
Жахливий цей кремлівський дикий план:
Під терміналом хлопців поховати…
І мозок несподівано закляк:
Невже таких народжує теж мати?!..
Про цей жорстокий і підступний план
Бетон дізнався й, мов живий, …здригнувся ,
Та своє тіло на бійців… поклав…
Підірваний, над хлопцями нагнувся. ..
Сіріє пам’яттю вчорашній термінал,
В могилу братську поховав героїв…
А щоб війні скоріш прийшов фінал,
Старе й мале, берімося за зброю!..
22.01.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822283
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2019
автор: Ганна Верес