Коментар до твору http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822298
Вітання, пафос, клекіт передзвОнів...
Соборність...Захід... Схід... Говерла і Донбас...
Радіють вівці, свято у загоні,
Хоч і в нечищенім. Хіба ж то перший раз
Вовки, натягши баранів личини,
Навиворіт накинувши старий кожух,
Ведуть овець любить свою країну,
Давати вовну та м'який підшерстний пух,
вовкам давати м'ясо на поживу,
поїть густою кров'ю вовчих цуценят,
і вівці йдуть, бо скільки ж того дива?
Вовк у овечій шкурі вівцям ніби й брат,
бредуть собі, в коліно у багнюці,
бредуть голодні, голод же для них - ніщо,
овече щастя, певне, тільки в злуці,
а вовче щастя - теплий та густий харчо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822307
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2019
автор: Redivivus et ultor