У будь-якому явищі – у спорті,
поезії, релігії, таки,
не можна виключати ані чорта,
ані благої Божої руки.
Але диявол поламає роги,
а нація вертає до основ.
Надійні віхи нашої дороги
єднає правда, віра і любов.
Немає сенсу надувати щоки
у промислі освячення путі.
І прісно, і донині Боже око
пильнує наші гори золоті.
І це Його, – [i]Амінь[/i]! І вища воля,
і наш на перепутті оберіг.
Йдемо у люди, де гартує доля,
якої ще ніхто не переміг.
А ми зуміли! Обійшли пороги
до Риму, Візантії та у Бога
перехрестили Україну-Русь!
І нині, як раніше, первозвані
без єресі, облуди та омани
мотаємо історію на вус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822340
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 22.01.2019
автор: I.Teрен