Страждальна Ненько -Україно,
Скажи, хто нині підло в спину
Пускає кулі, бреше в очі?..
Чому Шевченкові пророчі
Рядки пробились крізь століття?
Хто корінь рве, ламає віття?..
Кому Ти, люба, на заваді –
Чужим, народу, може, владі?
Чому відвічно плачеш, рідна,
Благословенна Богом й плідна?..
Тебе шанують лиш найкращі!
Що, шати рвуть? – То це ж пропащі.
Ти, Ненько сива, вже у небі,
З синами й дочками далебі.
Пречиста витре горя сльози,
Господь за Тебе збурить грози.
У Нього – військо Світла Воїв,
І серед них чимало твоїх.
Не плач, Матусю! Стане днина,
Коли Ти збудишся – Єдина –
В Любові, Правді, сяйві Світла,
У Мирі, Щасті та Розквітла!
Слава Україні! Слава Героям!
22 січня 2019
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2019
автор: палома