Вже жодного слова і жодного листа
з думками важливими чи з простим "привіт".
А я ж був готовий тобі притулити світ.
А я ж так хотів цілувати твої вуста.
І пестити теплі хвилі волосся твого.
І слухати, слухати твій кольоровий сміх.
В обійми свої заховати тебе від усіх...
Та тільки не втримав в руках щастя крихкого.
Розбилось об лід твого погляду...Знову зима.
Лиха заметіль так і хоче проникнути в душу.
Позбутися туги цієї так хочу і мушу,
щоб знову відкрити в душі щиру віру в дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2019
автор: Юлія Сніжна