А жінка собі, як жінка:
Цікава, мов пори року.
Якщо сміється, то дзвінко,
А плаче так, що нівроку!
А жінка - вишнева гілка
Навесні джеликів манить
Входить повільно у літо -
Вишеньки, наче дурмани.
Жінку, п'янку, в шоколаді,
Надкушену кинуть в осінь.
Роки ніжні принади-
Вишеньки заморозять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822522
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: Дарія Типчук