ЖИВУ, ЩОБ ЖИТИ

Живу  ,  щоб  жити,  бо  таке  життя…
Бога  прошу  життя  благословити.
Щоб  піднялись  у  колосі  жита,
Щоб  ми  навчились  жити  і  любити.

Щоб  врожаї  розкішні  по  полях,
Щоб  вітер  в  спину,  тільки  щоб  не  в  груди…
Щоб  навесні  цвіла  моя  земля
І  щоб  у  мирі  усміхались  люди.

Щоб  на  Різдво  багатий  «дідух»  був,
Вертепами    співали  всі  дороги.
Щоб  тільки  тихий  вітер  з  поля  дув,
Ніс  в  душі  спокій  і  не  ніс  тривоги.

І  колосились  кожен  рік  поля,
Летіли  до  гнізда  свого  лелеки.
Щоб  від  війни  спочинула  земля
І  діти  поверталися    здалека.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822545
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: Віталій Назарук