Буває всяко: то удар тримаю,
А то стаю водою, і ніхто
Не змінить, не зурочить, не здолає.
Хоч з платини відлийте решето,
Не вичерпати – марна заморока.
А буду каменем – зітруть в пісок.
Гордо померти – в цьому мало проку.
Зроблю ще щось. Смерть, вона прийде в строк.
А збоку можемо спостерігати,
Як люди помирають за пусте,
Щоб інший хтось відчув провину, втрату,
Герой, з готовністю життя кладе.
Ні, стану полум’ям, якщо потрібно,
Водою, вітром, каменем на дно.
Життя – це боротьба, з розряду вільних.
Ти сам на сам, і фори не дано.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822569
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2019
автор: Пісаренчиха