В снігу Карпати і ліси букові,
з полону сніжаного звільнитися не взмозі.
Менчул дрімає наче старий дідуган,
Говерла теж наділа білий сарафан.
Ну а ліси під ношею вклонились до землі,
тримаючи на собі сугроби сніжані.
Природа вся поринула в глибокий сон,
зима забрала всіх у свій полон.
Зима сковала всіх і вся навколо,
річки скувала льодом хоч і частково.
Бо де-неде водичка пробиваєтся на гору,
показуючи приклад усьому живому.
Повсюди гарно і усе білим-біло,
дерева в сріблі на хатах снігу намело.
Оце зима хитрує показує себе в красі,
але як то вже є-повірти знають всі.
Терпить усе живе і мріє про весну,
природа і люди чекають теплоту.
Щоб як артерії річки гірські бурлили,
а гори і ліси красою всіх пянили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822605
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: Бабич