Я їх віддам,на вітрі, як нікому
Не складно взяти їх, бентежить лиш одне,
Тривожить душу-ще жива оскома
Колись була моя - та мабуть не моє...
Ти робиш крок? А може і не зробиш?
Чи язичок твій проведе грайливі лінію?
В екстазі дотиків...та ти мене не зломиш!
Замерзлу душу не спасти від інею
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822634
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2019
автор: Katran