Любові вічне джерело
Нам подароване
І лиш багатшає воно,
Коли не сховане.
Коли ж даруєм її ми,
Любов та множиться,
Бо ж живемо межи людьми –
Кохати хочеться.
Любов’ю світиться душа,
Мов трави росами…
Топтать її не поспішай…
Літа до осені…
Цінуй із нею кожну мить,
Аж поки зможеться,
І по життю іди з тими,
З ким серце проситься.
7.06.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822762
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2019
автор: Ганна Верес