Хотіла в долоню спіймати сніжинку,
Та тільки долоні торкнулась вона.
Вмить схожою стала чомусь на краплинку,
Неначе тепло їй послала весна.
І сумно враз стало на серці від того,
Що диво маленьке пропало в руці.
Засипала зимонька снігом дорогу,
Скупала у білому все молоці...
І сніг під ногами рипить особливо,
Неначе тактує веселі пісні.
Зима веселиться, хіба ж то не диво?
Його не побачиш ти навіть у сні.
Милуюся днем цим чарівним, зимовим,
Для мене мов казка спустилась згори.
У вальсі сніжинки кружляють казковім,
До танцю мене зазивають вони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822812
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)