Колись давно, в далекі шістдесяті,
Родиться нам на світ було дано.
Батьки життя з бажанням дарували,
По-різному лиш склалося воно.
І долю не прийшлось нам вибирати,
Вона нас вперто вибрала сама.
І ось проживши більш, як пів-століття,
Здається долі кращої нема.
Пишаюся прожитими роками,
Не соромно мені про все згадать.
Донькам своїм дала в життя стежину,
І є що любим внукам розказать.
Людина я земна і не безгрішна,
Любов до Бога в серці я ношу.
І може щось не так було, як треба,
Я в Господа прощення попрошу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822822
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2019
автор: Мельник Галина