Вже не лякають обмежень лінії,
Безодні набридло дивитися вниз.
Вчимося без правди лишатися сильними,
Замість життя обираємо хмиз.
В сутінках легко знайти нові значення
Слів, що давно заблукали в раю.
Посмішку місяця варто побачити,
Ті, хто не сплять, не завжди програють.
Вгору ідеш заржавілими сходами
Втрачених сумнівів, згаслих подій.
В сонця питаєш, чи буде ще сходити,
Промені тонуть в холодній воді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822831
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2019
автор: Юлія Рябенко