Я легко звикла до зими,
Ще так ніколи не звикала,
А те, що вже не разом ми,
Хвилює серце моє мало.
Здається так було завжди,
Надворі мінус, в жилах крига,
Як насолода холоди
Та час по колу--вічна дзига.
Кохання попіл вже не яд,
Ще трохи досвіду і тільки,
Безглуздих тисячу порад
Як сніг струшу з німої гілки.
Вже дивно те, що хвилював
Прісний твій погляд, слово звичне,
А почуттів забутих сплав - -
Снігів пустельність аскетична.
(с) Надія Семена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2019
автор: Надясемена