Ну от приходить ранок,
А в хаті пустота,
Є фото на стіні,
Та вас усіх нема,
Так тихо, аж до крику,
Вертайтеся усі,
Допоки не здуріла,
В домашній пустоті.
Парує тепла кава,
Зварила знов на двох,
Та на балкон не йду я,
Хоч зранку це закон,
Не так смакує добре,
Як завжди цей напій,
З тобою лиш наповниться,
Неначе чашка мрій.
І ось стоїть сніданок,
В самотності сиджу,
Холодний цей мій ранок,
Думками вас прижму.
Без вас, мої ріднесенькі,
Я точно вже не та,
Чекаю, до повернення,
Бо з вами лиш жива
(Моїй чудовій сімї!!!!!Чекаю чоловіка з відрядження, а діти хворенькі у батьків, а я встаю о 6й ранку на роботу і нікого вдома нема(((((
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823206
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Galkka2