Чи ж Ви згадаєте про мене,
Коли зима стане на зламі?
Як сонячне пасмо черлене
Розбудить поміж душ цунамі?
Чи в серці віднайдете риму,
Щоб в унісон з моїм довіку?
Чи розпізнаєте незриму
В мені жадану Евридіку?
Орфею мій, мовчання - згуба.
Сніги, сніги, у них спокута.
Може я стала Вам не люба?
Скажіть, чи Вами я забута?
Коли вже так... тому і бути,
Ледь диха небо кострубате.
Ваша байдужість - смак отрути...
Не осудіть і... прощавайте...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823293
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2019
автор: Ірина Кохан