Подруга в гості запросила…
Кота на руки посадила,
А він улігся їй на стегна
І ще й хвостом махає стерво.
Та нагло дивиться у очі,
Немов питає, - Що ти хочеш?
Чого приперся і мовиш,
Та зириш наче кіт на миш?
Хазяйка лиш мене голубить,
Тебе ж ніколи не полюбить!
Я знітився від тої мови,
Тому, що у житті ніколи
Не мав суперництва з котами
За почуття і серце дами.
Та висновок зробив для се́бе,
Якщо уваги більше те́бе
Коту подруга приділяє,
То з ним нехай і проживає.
29.01.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823336
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2019
автор: Мирослав Вересюк