Благаю, йди і вже не повертайся.
Моє життя наповнене журби.
Коли-небудь весною спам'ятайся
І зупинись поблизу від юрби.
І знов згадай солодко-сині очі,
І моїх вуст розплавлений метал.
Мої вірші,нечувано співочі,
І наших душ незримий інтервал.
І повернись між часом і роками,
І знов прийди до мене у віршах.
Тверда земля пропаде під ногами,
І серце втопиться в солодких споришах.
Ти не мовчи! Хоча би привітайся.
Я знаю, в серце в'їлись яструби...
То прощавай і вже не повертайся
В моє життя, що сповнене журби.
Автор: Тетяна Девда🥀
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823346
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2019
автор: Тетяна Девда