Я бачила маму знов уві сні...
Вона була ще зовсім молодою...
Вродлива... лагідна усмішка... очі ясні...
Садочком йшла неспішною ходою...
Гнучкий дівочий стан, вузенькі плечі.
Волосся русе зібране в тугу косу.
Піджак легенький у прохолодний вечір
І вишита сорочка підкреслюють красу...
Я бігла через сад, маму гукала...
А гілля від дерев било в чоло...
І якась сила мене держала... не пускала..
Дивлюсь, а мами вже як наче й не було.
Прокинулась... до ранку вже не спала...
Знайшла в шухляді мамину світлину...
Мені було так сумно... чоло її я цілувала..
Тепер весь день до мами думкою я лину...
30.01.2019 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823410
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2019
автор: Zoja