Чомусь нагадалась армія. У ті часи, коли я служив, було там багато сумного і веселого. Не стираються із пам’яті вислови командирів – начальників. Справжній армійський гумор. І сміх і сльози. Пригадую, один прапорщик казав: голова у солдата, щоби думати, а мозок – щоби викручуватися. Наш старшина колись «видав» таке: якщо головний убір став тісним, - значить треба підстригтися. Хто не вміє плавати, той пірнає добре. Це у балерини ноги ростуть із голови, а у солдата із голови повинні рости руки!
Було й таке: - Що це у вас, солдате, два чоботи правих? – Які встиг, такі і взув. Пам’ятається й такий прикол. Раз- два лівою, ширше крок! Чого зад не співає? Якось наш майор казав: техніка не любить дурнів, але і на дурнях можна все життя їздити. Он моя жінка пробує. Або такий «шедевр» від командира: якщо дірка в огорожі суцільна, то це проблема. А якщо не дуже велика, то гляньте , з якого вона боку і доповісте мені потім. Прапорщик питав: що це у вас голови різні, точніше головні убори? Не дивіться на мене, як кіт на сало, ви що думаєте, що всі дурні, а я один розумний?
Сержант говорив: що це на тобі усе висить, як на опудалі. У солдата ніщо не має висіти, лише деколи. Боєць, вмикай мозок, тут усе робиться по команді, тільки в туалет ви ходите добровільно. Молоді солдати прибули в частину. Свої наплічники поставте кожен біля себе. В кого не стоїть, затисніть між ногами.
Часом доводилося чути: не показуй мені дуже розумний вигляд обличчя, у тебе й так все на лобі написано, хто ти і куди тебе послати. Бійці, у кожного має бути прекрасна половина, що ви всі на старшину дивитеся. Пояснюю для тих, хто в танку: 90 градусів – це не про спирт, а про прямий кут. Прапорщик сказав, що ви, боєць, ліниві, як пес, навіть більше, як він.
Начальник караулу повчав: ти на посту маєш охороняти об’єкт, а не замаскуватися так, щоби жодна собака не знайшла, навіть я. Або таке: солдат, бензин красти – це вам не козу доїти, я вас навчу. Поворот голови – це не повертати зад і все інше, а повертати те, чим думаєш! Що на посту важливіше: автомат чи кавалок цицьки?
Деколи доводилося чути чудові фрази. Треба, щоби швидко: одна нога тут, а друга вже тут. Дві смужки на погоні – це ще не сержант, але й не те що ви подумали. Ти що не бачиш, що це жовтий, а не зелений? Ти що ДЯТЛОНІК? Солдат, стань в стрій і ходи конем! Давайте не будем, а будем так, як треба. Команда була «наліво». Хто сказав, що йому жінка наліво не дозволяє? Тут вам не там! Куди ти своє дуло повернув? Не те дуло, я про носа кажу. Мільярд – це коли повно нулів, а не повний нуль.
Прапорщик: - Я казав, що старшина - друг солдата. Це було вчора. А сьогодні лопата – друг солдата. В армії ти не жайвір і не сова, а пташка туполобик. Я не питаю, де ви були, я питаю, звідки ви йдете? Ссавці і самці - це різні люди! В одну діру навіть танк два рази не вцілить, а ти «попав» на двійню. В армії один закон: хтось із двох завжди дурень. Якщо я правий, то ти не правий в принципі.
Наш командир казав: армія – це космос, де всі літають туди-сюди, є і порядок і бардак. Одні тут шукають вигоду, інші шукають себе, але завжди знаходять крайніх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823539
Рубрика: Гумореска
дата надходження 31.01.2019
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР