Сніг пухнастий в круговерті матінки-природи.
Очі далеч п*ють у холодний час погоди.
Перший вальс зими танцюють молоді сніжинки,
В*ється біла завірюха - летять пушинки.
Сонячне проміння грає на снігу у шахи.
Непомітно тануть гарнесенькі мурахи.
Знов блакить...З відлигами чергуються морози.
Шаль віхоли несе замети, людям - сльози.
Бо космічні сніжинки беруть високий розбіг.
Хай морозець скрипить і пече в підошви сніг.
Добре на серці, коли йдеш до рідної хати.
Йдеш провідати, обняти стареньку мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823546
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2019
автор: Маг Грінчук