[b]Король[/b]
На ме́ні все чудово так лежить,
Я виглядаю наче та картинка,
Слуга щось надто довго спить,
Живе собі немов ікринка.
[b]Слуга[/b]
Та ні, я вже давно стою,
Проводжу невеликі підрахунки,
Оце є вам, мені, а це в казну,
А це піде на непотрібні подарунки.
[b]Король[/b]
Ах, ти про ці зарплати бідаків,
Ну сам згадай, що вибори вже скоро,
І треба чимось вдовольнити дурачків,
Бо вчинять непокору.
[b]Слуга[/b]
Та то ще так,
А вчителям отим навіщо,
Який від них в державі бунт,
Сидять собі, читають книжку,
І ставлять пацанів у кут.
[b]Король[/b]
О, бачу я, що ти стояв там часто,
Не дуже полюбляєш вчителів
[b]Слуга[/b]
О так, була одна горласта,
Казала, що я не вартую слів.
[b]Король[/b]
Так, де мій блазень,
Хочу чути правду,
Де мій артист,
Люблю його браваду …
[b]Блазень[/b]
Я щойно повернувся із Майдану,
Там знову тисячі невидимих стоять …
[b]Король[/b]
Ой гарно, гарно,
Місяць постоять, а потім міцно сплять.
[b]Блазень[/b]
Приходила ще пані із косою,
Казала, що ви будете травою.
[b]Слуга[/b]
Нам треба братися до справи,
Бо наші гроші їм не сплять.
[b]Король[/b]
Де мій народ, щось мушу їм сказати
[b]Слуга[/b]
Йдіть на балкон, вже текст іду писати
[i]Через годину. Балкон.[/i]
Король
О, мій народ, нарешті маєш владу,
Що ненавидить люто олігархів,
Готуємось до з’їзду і параду,
Люблю, народе, твій характер!
[i]Слузі[/i]
Як втомлює словесний бартер,
Ти вже замовив на Мальдиви чартер?
[b]Блазень[/b]
І хто з нас блазень?
Я, король чи цей народ?
Кричать ура, чекають нагород,
У найми по світах повиїжджали,
У себе вдома вже чужими стали.
А я собі дзеленькаю у дзвоник,
Підскакую мов молоденький коник,
Але ж ви робите навколо все те ж саме,
Відмінність в тім, що я за це беру грошами …
.......
Навіть блазень каже правду, хоч і жартома,
Інший скаже правду, то йому тюрма.
І чим ближче нам вистава до життя оця,
Тим гучніше ловлять вільних на живця.
Тож не може бути так, що ти нічий,
Олігарх собі купив весь округ твій,
Ну а ти з його смієшся жупанця,
І не хочеш цілувати перстенця?!
Зліва, справа вже кричать: ату його,
Він не може осягнуто все добро,
Що нам зверху посипає наш монарх,
Ну, не зовсім так. Маленький олігарх.
Хто з нас шут, ніяк не розберу,
Що за чудернацький вернісаж,
Посмішку з лиця не раз зітру
Пишу сам собі "кіно", "дубляж" …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823555
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2019
автор: Дружня рука