Коли любиш - то любиш усе навколо.
Як сумуєш - сумуєш, як до кінця Світу!
Відчуття ці приходять не випадково,
вони справжні, не просто слова для вітру.
Кажуть:"Час лікує". Не час, а люди,
що стрічаються наче загін підмоги.
І сердечним своїм радаром відчули
твій надривний, душевний сигнал тривоги.
На вібраціях серця іде тяжіння.
Пам'ять стерта, але "програма" відома -
відшукати у світі земному душі,
що в братерстві небеснім були знайомі.
Домовлялися там, у зіркових далях
віднайтись й допомогу свою надати,
як потреба така у когось настане,
щоб не дати йому самотнім згасати.
І, здається, що ви все життя знайомі,
хоч можливо, насправді лише годину.
Це - на рівні душі у цю мить свідомість.
Це - зустріли в житті ви "свою" людину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2019
автор: Tanita N