Ті дні і ночі так збігають,
Що не встигаю обернутись,
Як все що я так добивалась,
У мить забулась і пропала.
Лиш можу памятати,
Коли я так боролась,
За своє щастя , свою долю.
За те що потребує кожен.
Та не можливо повернути,
Те втрачене, що вже згубила.
Та лиш можливо зрозуміти,
І помилки запамятати,
І все , що скоїла сама,
Не повторити вже ніколи...
Хоча не все можливо зрозуміти,
Свої тяжкі гріхи спинити,
Народженні з сумлінням,
Навічно житимуть самі.
Не зможе їх ніщо спинити,
До поки лиш не зрозуміють,
Самі себе вони не спинять.
Лиш та надія й мрія,
Їм допоможуть подолати.
Тому не будем забувати,
Про ти хто поряд є !...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=82368
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.07.2008
автор: Olenka