Коли вона ніжно на мене подивиться,
Коли посміхнеться чи навіть похмуриться,
Мені так сильно хочеться їй про все розповісти,
Зізнатись у всьому, дивлячись прям у вічі,
Вічність розповідати про свої почуття,
Що означають життя, адже то не якесь сміття,
Коли воно викликає от таке...серцебиття,
І знаеш, то - найпрекрасніше відчуття,
Бачити її кожного дня, милуватись красою безмежною,
Відчувати запах парфумів, та її ніжні доторки пальців,
Називати її коханою, бачити її щасливою, відчувати її лагідною,
Тисячі теплих поглядів, що ніколи не дозволять нам змерзнути,
Сотні ніжних цілунків,
В якості найкращих дарунків,
Я намалюю для неї сотні малюнків,
Зроблю усе для наших стосунків,
Я напишу десятки хороших віршів,
Я запишу сотні треків,
Із котрих будуть складатись альбоми,
Котрі вона буде слухати вдома,
Аби тільки щодня бачити її знов і знов,
Щоб, між нами було сотні розмов,
Про нашу нестямну любов,
Ізнов , ізнов , ізнов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823976
Рубрика: Верлібр
дата надходження 03.02.2019
автор: Кирилл Падухевич