Чи я зміг би тобі пояснити,
Що немає в ту мить вороття.
Де так мріяв кохати та жити.
Де шукав те найкраще буття.
Де годинників час зупинився.
Ні назад ні вперед з борозди.
В тій ріллі я сумним залишився,
Залишився мабуть назавжди.
Де крізь сльози спогадів браму,
Не розгледіти навіть зірок.
Де самотністью видовбав яму,
Та забився у самий куток.
Як блукав у холодній безодні,
Під співаючій гуркіт людей.
Як долав кляті ночі безсонні,
Вириваючи вірші з грудей.
Як римована сповідь щоденна,
З мого всесвіту краде думки.
Неможливим, можливо натхненна,
Додає до життя сторінки.
Ну, а зараз у собі латаю,
З рідних літер - щілини дірки.
Я - балакаю, я - розмовляю.
Українець - такий же, як ти...
Макаров А.И. ( Українець - такий же, як ти... )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824057
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2019
автор: Олександр Макаров Україна